Літературний музей Прикарпаття відкрито 16 травня 1986 року.
Першу експозицію, дизайнерами якої були львівські митці І. Турецький та О. Гнатів, відкрито в рік 130-ліття від дня народження Івана Франка. Зі змінами та доповненнями вона прослужила людям рівно двадцять років. У 2006-му, відзначаючи 150-літній ювілей велетня української літератури Івана Франка, побудовано нову експозицію, в якій висвітлено всі віхи літературного розвою Прикарпаття.
Перший розділ експозиції, в якому йдеться про розвиток писемності на Прикарпатті, відкриває мапа знахідок писал ХІІ–ХІІІ ст. на теренах Галицько- Волинського князівства.
Мапа базується на матеріалах археологічних досліджень і красномовно засвідчують про поширення писемності та існування шкіл у галичан у ті далекі часи.
У розділі «Літературні твори часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Заснування і значення перших друкарень» як зразки рукописних книг у вітринах виставлено факсимільні видання Ізборника Святослава 1073 р. та Київського псалтиря 1397 р.
Цінною пам’яткою Галицької літературної школи є Галицьке Євангеліє 1144 року. Копія сторінки Євангелія – в експозиції музею. Визначним літературним та історичним твором княжої доби є Галицько-Волинський літопис, який на початку ХІІІ ст. почали створювати у Галичі. Його видання 1989 року в перекладі Л. Махновця займає одне з чільних місць в експозиції музею, поруч – рідкісне видання «Слово про похід Ігоря Святославовича» під редакцією Василя Щурата, що побачило світ у Львові на початку ХХ ст.
Привертають увагу унікальні експонати, що знайомлять відвідувачів музею із заснуванням перших друкарень на Прикарпатті у Стратині та Крилосі на початку ХVІІ ст. Як зразки давнього книгодрукування експонуються чудово збережені стародруки Львівської друкарні, а саме: «Триодіон» 1664 р., «Апостол» 1684 р., факсимільні видання букварів ХVІ – ХVІІ ст., серед яких «Буквар» І. Федорова 1574 року. Культурну та мистецьку спадщину книгодрукування Івана Федорова збагачує Памво Беринда, уродженець містечка Єзуполя, що на Прикарпатті. У вітринах – копії титульних сторінок створеного ним у Крилосі «Євангелія учительного» 1606 року та «Лексікону Славеноросского» 1627 року – цінного наукового дослідження, що прославило його автора.
Окремо висвітлено діяльність письменників-полемістів – І. Вишенського, С. Зизанія та І. Княгиницького. Експонуються рідкісні прижиттєві видання поеми І. Франка «Іван Вишенський».
Є в експозиції музею відомий підручник церковнослов’янської мови «Грамматіка Словенська» (факсимільне видання), видрукуваний у Вільні 1596 року Лаврентієм Зизанієм Тустановським – видатним українським мовознавцем, перекладачем, письменником, педагогом і церковним діячем ХVІ–ХVІІ ст.
У розділі «Літературний рух першої половини ХІХ ст.» відвідувачі знайомляться з діяльністю Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького («Руська трійця») та їх послідовників: Антона Могильницького, Миколи Устияновича, Осипа Шухевича.
Привертає увагу фототипічне видання альманаху «Русалка Дністровая», надрукованого у Будимі 1837 р., ініціатором написання і видання якого був М. Шашкевич. Альманах став першою ластівкою нової української літератури в Галицькій землі.
Експонуються рідкісні видання будителів народного духу в Галичині: «Скит Манявський» А. Могильницького, Перемишль, 1852 р., «Письма Антонія Любич Могильницького», Львів, 1885 р., «Переводи і наслідування» О. Шухевича, Львів, 1883 р.
Розділ експозиції «Розвиток літературного руху в другій половині ХІХ – початку ХХ ст.» починається Шевченковою темою. Перші твори Т. Шевченка потрапили в Галичину за життя Кобзаря. У вітринах – «Кобзар» Тараса Шевченка (Львів, 1893, 1894 рр.), Д. Лукіянович «Про Шевченкові твори» (Львів, 1913 р.), фототипічне видання першого Кобзаря Т. Шевченка 1840 р. та інші.
Чільне місце в одному з музейних залів посідає розділ, присвячений перебуванню Івана Франка на Прикарпатті. Експозиція літературного музею висвітлює творчість І. Франка у всій її багатогранності. З поетичної спадщини письменника у вітринах музею експонуються збірки поезій: «Мій ізмарагд» (Львів, 1911 р.), «Зів’яле листя» (Львів – Київ, 1922 р.), поетичні твори для дітей представлено поемами : «Лис Микита», 1934 р., «Абу-Касимові капці», 1895 р., та іншими. Всі твори видані у Львові. Також увазі відвідувачів запропоновано рідкісні прижиттєві видання творів письменника: «Полуйка», 1899 р, «Панталаха», 1902 р., «Батьківщина», 1911 р., друге, прижиттєве видання повісті «Захар Беркут», п’єсу «Украдене щастя».
Електрифікована літературна мапа знайомить відвідувачів з місцями перебування Івана Франка на Прикарпатті.
У новому розділі експозиції музею « Іван Франко в Станіславі » йдеться про перебування письменника у нашому місті. У вітринах експонуються унікальні видання сучасників письменника, серед яких перший том українсько-німецького словника відомого лексикографа, педагога, фольклориста Євгена Желехівського (1844–1885), що вийшов друком у Львові 1886 року, книжка з життя і побуту гуцулів «На високій полонині», Варшава, 1936 р., відомого польського письменника Станіслава Вінценза.
Продовжуючи огляд експозиції, відвідувачі мають змогу ознайомитися із життєвим і творчим шляхом «Покутської трійці»: Василем Стефаником, Марком Черемшиною, Лесем Мартовичем. Поряд із світлинами цих письменників прижиттєві видання їх творів: «Камінний хрест» В. Стефаника (1900 р.), «Хитрий Панько» Л. Мартовича (1903 р.), книжки О. Кобилянської, Н. Кобринської.
Значне місце в експозиції відведено Богданові Лепкому – українському письменнику, вченому, педагогу, маляреві. У вітринах представлено окремі прижиттєві видання творів письменника, які сьогодні є великою рідкістю. Одне з таких видань – « Казка мойого життя Крегулець», видане у Львові 1936 року.
У музеї висвітлено також розвиток літературного процесу Прикарпаття у 20–30-х роках ХХ ст. У вітринах – книжки хорунжого УСС Олеся Бабія, співця стрілецької слави Юри Шкрумеляка, популярного та улюбленого письменника Галичини початку ХХ ст. Андрія Чайковського.
Літературно-мистецька організація «Західна Україна» діяла з 1925-го по 1933 рік у Харкові і об’єднувала понад 50 письменників та художників –вихідців із Західної України, які з різних причин перебували на той час у Радянській Україні. Серед них були і вихідці з Прикарпаття: В. Атаманюк, М. Ірчан (А. Баб’юк), І. Ткачук, В. Гадзінський, Д. Рудик, М. Козоріс, М. Кічура.
Частина творчого доробку вищезгаданих письменників, фотоматеріал, що стосується діяльності організації і творчості письменників, – на стендах та у вітринах музею.
Широко представлено в експозиції літературну спадщину української письменниці, лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка, доньки Д. Макогона – Ірини Вільде.
Розділ експозиції «Письменники Прикарпаття у Другій світовій війні» знайомить відвідувачів з творчістю письменників, які були безпосередніми учасниками драматичних подій Другої світової.
У вітринах – фронтові світлини та збірки поезій Ю. Бундзяка, О. Стрілець, Г. Гришка, а також література, що нагадує сьогодні про Карпатський рейд партизанського з’єднання С. Ковпака: С. Руднєв «Щоденник про Карпатський рейд» (1949 р.), С. Ковпак «Партизанськими стежками» (1965 р.).
Наступний розділ експозиції – «Письменники ОУН–УПА – учасники українського визвольного руху»
Чільне місце в експозиції посідає поезія Михайла Дяченка (Марка Боєслава, Гомона) – співця ОУН–УПА, зокрема тритомний передрук підпільного видання 1951 року збірки поезій Марка Боєслава «Непокірні слова», поруч обкладинка підпільного журналу «Чорний ліс», в якому друкувався письменник, копія документа «Бюро інформації Української Головної Визвольної Ради» (УГВР) про нагородження Марка Боєслава Срібним Хрестом Заслуги (документ датований березнем 1950 р.) та унікальний фотоматеріал із розсекречених архівів КДБ.
У вітринах також можна побачити творчий доробок поетів-повстанців, зібраний у книжку «Повстанська ліра» (Львів, 1992 р.). Серед авторів: Марко Боєслав, Зеновій Красівський, Марта Гай, Роман Дурбак, Володимир Терлецький, Богдан Стефанюк та інші.
Пісні українських повстанців, зібрано в окремому виданні «Співаник УПА» (Львів, 1992 р.), подаються з нотами. Поруч – збірник листівок УПА за 1942–1952 роки (Івано-Франківськ, 1992 р.) та ряд видань, присвячених історії ОУН–УПА.
Окремо у вітрині – видання, присвячені 100-річчю від дня народження Романа Шухевича – генерал-хорунжого УПА та 65-річчю УПА.
Експозиція музею висвітлює ще одну сторінку історії українського письменства, а саме творчість письменників української діаспори – вихідців з Галичини. Представлено твори письменника, педагога, громадського діяча Канади Івана Боднарчука, збірки поезій Дарії Мельникович-Рихтицької, поезію Богдана Бори (Бориса Шкандрія).
У одному – відділі матеріали про створення та діяльність Станіславського літературного об’єднання та обласної організації Спілки письменників України, обласного осередку АУП (Асоціації українських
