В експозиції відділу природи, яка складається з восьми розділів, подано фізико-географічну характеристику області.
Івано-Франківську область утворено 4 грудня 1939 року. Площа її 13,9 тис. кв. км. Населення області станом на 01.01. 2009 р. становить 1,38 млн. чол., в обласному центрі проживає 233,4 тис. чол. Область поділяється на 14 адміністративних районів. Територія Івано-Франківщини входить до складу двох геоструктурних одиниць: Карпатської геосинклінальної області і південно-західної окраїни Східно-Європейської (Руської) платформи (Волино-Подільська плита).
У межах Карпатської геосинклінальної області виділяють дві основні одиниці:
Карпатську складчасту область і Передкарпатський крайовий прогин. На поверхні відслонюються різні за віком породи: палеозойські, мезозойські, палеогенові, неогенові, четвертинні.
В експозиції представлено схематичні мапи (геологічну, тектонічну, палеонтологічну), геологічні профілі, стратиграфічні колонки, зразки порід та мінералів різних епох (пісковики, мерґелі, вапняки, доломіти, аргіліти, алевроліти, глини, ґравеліти, конґломерати).
Палеонтологічна колекція відділу природи порівняно велика (понад 2000 одиниць). В експозиції можна побачити скам’янілості та відбитки різноманітних тварин, які жили в давні геологічні часи: губок, коралів, поліпів, брахіопод, молюсків, морських їжаків, риб. Тут є скам’янілі кістки великих ссавців: кита, мамонта, носорога, первісного зубра, гіганського оленя та інші.
Показано мапу корисних копалин, геологічні розрізи і структурні зрізи покладів калійних солей і нафти. У вітринах зразки корисних копалин: залізна руда, каїніт, карналіт, сильвініт, калушит, фосфорит, гіпс, сірка, нафта, буре вугілля, озокерит, торф та інші.
Відповідно до трьох основних тектонічних зон області платформи, крайового прогину, складчастої зони Карпат на її території утворилося три основних типи рельєфу: рівнинно-пластовий на платформі, флювіальний у зоні прогину і гірський складчастий у Карпатах. Особливості рельєфу розкрито за допомогою гіпсометричної мапи і різноманітних світлин.
Клімат області помірно континентальний. До уваги відвідувачів є кліматична мапа, графіки, рози вітрів, чотири діорами (зима, весна, літо, осінь).
У межах області є одинадцять основних типів і відмін ґрунтів. Представлено мапу ґрунтів області і рисунки окремих монолітів.
Річки області (понад вісім тисяч) відносяться до басейну двох річок – Дністра і Пруту.
Схематична мапа «Гідрологічна сітка річок та водойм області» і світлини озер, ставків, водоспадів знайомлять відвідувачів з особливостями водної мережі нашого краю.
Панівним типом рослинності на Прикарпатті є ліси, які займають понад 30 відсотків території області.
В експозиції представлено зразки стовбурів різних дерев, зокрема – тиса ягідного і сосни кедрової карпатської, які занесено до Червоної книги України.
Тваринний світ області дуже різноманітний – є 456 видів хребетних тварин, з них риб – 52, земноводних – 15, плазунів– 11, птахів – 312, звірів – 66. В експозиції – опудала риб, плазунів, птахів, ссавців.
Цікавою є зоологічна колекція відділу природи. Тут представлено такі біогрупи: «Куріпки», «Рись», «Дрохви», «Хижі птахи», «Горобині», «Дятли». Для ряду курячих характерний статевий деморфіз.
У цьому можна переконатися, оглянувши в експозиції чучела самців і самок глухарів, тетеруків, куріпок, фазанів. Сезонний деморфізм – горностай і ласка в літньому і зимовому нарядах.
Явище альбінізму дуже рідкісне у природі, але в нашій експозиції можна побачити опудало лисиці рудої (альбіноса).
Велика й різноманітна орнітологічна колекція.
Особливу увагу привертають ті види, які занесено до Червоної книги – це лелека чорний, журавель сірий, орел беркут, ґриф, орлан, пугач, глухар.
Експозиція відділу репрезентує чотири етнографічні реґіони Прикарпаття: Бойківщину, Гуцульщину, Опілля та Покуття.
Найкращі зразки різьблення і випалювання на дереві, художню обробку металу, вироби із шкіри, кераміку, вишивку, ткацтво та писанки представлено для огляду відвідувачів.
Виняткову художню цінність становлять твори різьбярів родини Шкрібляків та Корпанюків, В. І. Кабина, В. В. Гуза, Я. В. Тонюка, М. І. Грепиняка, майстра художнього випалювання на дереві І. Ю Грималюка. З великої музейної колекції різьбленого дерева в експозиції можна оглянути касетки, тарелі, свічники, люльки, кухлі, рахви, баклаги, намиста, черпаки, вази.
Славні традиції має гуцульська кераміка, представлена провідними майстрами-гончарами − П. І. Цвілик, Н. В. Вербівською, Ю. О. Ілюком, В. І. Джуранюк, Я. К. Угринюк, Є. П. Зарицькою, Я. І. Зарицьким. Увазі відвідувачів запропоновано керамічні вироби: вази, тарілки, фруктівниці, плескачі, п’ятисвічники, скульптура малих форм.
Особиво цікавими є вироби з металу та шкіри: топірці, келефи, лускоріхи, кресала, люльки, згарди, прикрашені металом сумки, череси, тобівки, ташки, пояси, шкіряні гаманці, скриньки для прикрас, кулони, постоли. Це роботи знаних майстрів М. В. Вінтоняка, М. Ю. Пращук, М.У. Книшук, А. М. Кісиличук.
У відділі народного мистецтва експонуються інтер’єрні тканини: килими, ґобелени, верети, штори створені відомими майстрами художнього ткацтва – Г. В. Василащук, П. П. Борук, О. Ф. Турецькою.
Значне місце в експозиції займає колекція одягу, ткацькі вироби з чотирьох етнографічних реґіонів Прикарпаття. Чоловічі та жіночі костюми доповнено тканими деталями одягу – запасками, крайками, обгортками, перемітками, поясами, сорочками.
Багатющим матеріалом для вивчення народного мініатюрного живопису є писанки, які поширені у всіх реґіонах і скрізь мають своєрідні особливості в орнаменті, колориті, способі виконання. Колекція писанок краєзнавчого музею захоплює багатством мотивів – геометричних, рослинних, анімалістичних, чіткістю графічного малюнка.
В експозиції представлено писанки Гуцульщини та Покуття.
Ґердани, плетенки, силянки, майстерно виконані прикраси з бісеру збагачують експозицію відділу народного мистецтва музею.
Експозиція відділу історії знайомить відвідувачів насамперед з історією виникнення та розвитком Галицько-Волинської держави, постатями відомих галицьких князів, історією княжого міста Галича – колишньої столиці Галицько-Волинської держави.
Найбільшого розвитку Галицьке князівство досягло за часів князя Ярослава (1152–1187), якого за розум та мудру політику народ прозвав «Осмомислом», себто «мудрим князем».
У музеї зберігається унікальний експонат доби Галицько-Волинської держави – кам’яний саркофаг (труна) в якому було поховано князя Ярослава Осмомисла. Саркофаг знайшов відомий археолог Ярослав Пастернак у 1936 році при розчищенні фундаменту однієї з найбільших сакральних споруд того часу – Успенського собору (територія сучасного с. Крилоса).
У вітринах представлено археологічні знахідки з княжого Галича: унікальні бронзові іконки, хрестики-енколпіони ХІІ–ХІІІ ст., формочки-тигельця для виробництва прикрас та хрестиків, фраґменти підлоги з керамічних плиток Успенського собору в Галичі.
Особливо цінними є фраґменти тканин, гаптованих золотою ниткою, а також срібна гривна, яка слугувала одним із засобів платежу в Галицько-Волинській державі.
Стародавній Галич був значним ремісничим і торговим центром. Про це свідчать вироби галицьких ремісників, знайдені під час археологічних розкопок. У вітринах експонуються ковальські вироби: серп, ніж, окуття лопат, бойові сокири, підкови, ножиці, наконечники стріл, пряжки, шпори. До уваги відвідувачів – прикраси галицьких жінок ХІ–ХІІ ст.: намиста, коралі, фраґменти скляних браслетів, кістяні та рогові вироби, ювелірні прикраси з бронзи і срібла. Поряд з розвитком ремесла розвивалась і внутрішня торгівля, якій сприяли навіґація по річці Дністрі та сухопутний так званий «Галицький шлях». Предметами торгівлі були: збіжжя, мед, віск, хутро, зброя, жіночі прикраси. Про зв’язок галицьких купців з арабськими країнами свідчить скарб арабських монет (дирхемів), знайдений у 1948 році в селі Крилосі Галицького району у глиняному глечику.
В експозиційних залах відділу історії можна побачити західноєвропейську і козацьку зброю, атрибути гетьманської влади, люльки ХVІІ – ХVІІІ ст. та інші пам’ятки, що висвітлюють події козацької доби.
Окрема частина експозиції знайомить відвідувачів з розвитком книгодрукування в Галичині. На території нашого краю колись функціонували дві друкарні: Стратинська та Крилоська, які належали Федорові і Гедеону Балабанам. Друкарем та видавцем тут був відомий діяч української освіти і культури Памво Беринда. Гедеон Балабан у 1596 році перевіз до Стратина друкарню Івана Федорова. Пізніше її придбали організатори друкарні в Києво-Печерській лаврі, де вона стала основою для найпотужнішої згодом друкарні в Україні.
У вітринах можна побачити численні стародруки.
Привертає увагу частина інтер’єру келії монаха (переписували і друкували книги церковного змісту, як правило, при монастирях).
У одному з виставкових залів висвітлено історію заснування та розвитку міста Станиславова (Івано-Франківська). Зокрема, до уваги відвідувачів – макет Станиславівської фортеці середини ХVІІІ ст. (автор реконструкції П. Ричков.), символічний ключ м. Станиславова поч. ХІХ ст., листівки з видами старого міста та інші цікаві експонати.
В експозиції відтворено побут міста Станиславова (Івано-Франківська) кінця ХІХ–початку ХХ ст., представлено речі щоденного вжитку міщан. Тогочасний Станиславів мав маґдебурзьке право та ряд інших привілеїв, які сприяли успішному розвиткові ремесла і торгівлі. В місті створювались і розвивались ремісничі цехи, виникали нові галузі виробництва. До уваги відвідувачів – знаряддя праці та речі побуту 30-х років ХХ ст. Особливо цікавими для огляду є рекламна продукція цукерні Володимира Скрута та різноманітні формочки для виготовлення шоколадних цукерок у вигляді ножиць, топірців, лампочок. Цукерня працювала у 30-х роках ХХ ст.
В експозиції представлено речі побуту ХIX – поч. XX ст., які дають змогу відчути життя м. Станиславова (Івано-Франківська) тих часів.
Окремо в експозиції представлено тему «Рух опришків». У вітринах –зброя опришків (пістолі австрійський та гуцульський, рушниця гуцульська, прикраси гуцулів, тобівка (сумка), черес (пояс), фотокопія ориґіналу зізнання Степана Дзвінчука у вбивстві Олекси Довбуша).
В інших експозиційних залах – документи та речі з фондів музею, які характеризують соціально-економічне становище краю кін. ХVIIІ–поч. ХХ ст. – часів панування Австро-Угорської імперії, першої Світової війни, діяльності ЗУНРу.
Окремо висвітлено тему «Прикарпаття в Другій світовій війні».
У вітринах показано також розсекречені архівні матеріали, що розкривають тему національно-визвольної боротьби на Прикарпатті.
Експозиція відділу історії охоплює період від найдавніших часів до кінця ХХ ст.
Представлені унікальні експонати викликають значну зацікавленість у відвідувачів.
