Івано-Франківський Краєзнавчий Музей (Ратуша)
Криворівнянський музей М. Грушевського та Хата-Гражда Харуків
Видатний український учений та перший президент України Михайло Грушевський разом із сім’єю уперше прибув на відпочинок до с. Криворівні в 1902 році. Спочатку вони оселилися у кімнаті селянина Пилипа Зеленчука. Коли будинок купила громада для читальні «Просвіти», Грушевські придбали у 1906- му в дідича Пшибиловського (дядька відомого польського письменника Станіслава Вінценза) віллу та земельну ділянку.
Так, від 1907-го до 1914-го років Михайло Грушевський, його дружина Марія та донька Катерина щоліта жили і працювали вже у власній віллі в Криворівні. Дерев’яну віллу сім’ї Грушевських усередині було облаштовано в гуцульському стилі. Згодом Михайло Грушевський перевіз зі Львова до Криворівні частину своєї бібліотеки. Поступово вілла Грушевських стала місцем зустрічей і творчої праці ряду відомих українських учених-істориків, письменників, митців.
Михайло Грушевський постійно спілкувався тут з Іваном Франком, Хфедором Вовком, Володимиром Гнатюком, Михайлом Коцюбинським, Гнатом Хоткевичем та багатьма іншими. Разом вони гуртувалися навколо Івана Франка і Михайла Грушевського, обговорюючи різні наукові, літературні та громадсько-культурні проблеми.
У липні 1917 року, на жаль, будинок спалили російські війська при відступі з Карпат.
Протягом 2002–2003 років на кошти громадськості Верховинського району, недалеко від колишньої садиби, побудовано новий будинок, де у вересні 2003-го відкрито експозицію.
В експозиції музею висвітлено життєвий і творчий шлях Михайла Грушевського. В реконструйованій меморіальній кімнаті відтворено інтер’єр робочого кабінету. Тут експонується цінна побутова річ сім’ї Грушевських – крісло-гойдалка. Це крісло-гойдалку як велику сімейну реліквію старанно зберігала і заповіла майбутньому музеєві 99-річна гуцулка з Криворівні Євдокія Павлюк – остання криворівнянська сучасниця Михайла Грушевського.
Музей користується великою популярністю серед населення України та іноземців.
Популярним об’єктом для туристів є своєрідний музей гуцульської господарки – хата-ґражда Харуків, побудована в 1858 році, яка стоїть на присілку Заріччя (с. Криворівня).
Хата-ґражда– особливий тип гуцульської садиби, який був поширений на Гуцульщині у XVII – XIX ст.
У цій садибі жила Параска Миронівна Харук, ровесниця Івана Франка. Вона знала багато леґенд і міфів, тому Франко часто до неї заходив, щоб послухати її історії.
На початку ХХ ст. сім’ю Харуків щоліта відвідували відомі діячі української науки і культури – Володимир Гнатюк, Михайло Коцюбинський та інші.
У 1963 році хату-ґражду Харуків використовували під час зйомок фільму «Тіні забутих предків» як хату головного героя стрічки Івана (артист І. Миколайчук).
У1985 році, після смерті родини Харуків, ґражду закупив Івано-Франківський краєзнавчий музей. Після реставраційних робіт у 1993-му тут відкрито експозицію гуцульської господарки.
Ґражда складається із трикамерної хати (хата+сіни (хороми) +хата), бокових та задньої притул, перпендикулярної кліті й огорожі. Навіси огорожі досить широкі – понад два метрів, які залишають вузьку смужечку двору. Двір викладений плиткою.
У хаті зібрано багато автентичних предметів гуцульського побуту. Особливу увагу привертає цікавий «пристрій» – ходулі для дітей, за допомогою яких вони вчилися ходити, поки мама була зайнята господарством.
У 2006 році зроблено повторний ремонт цієї гуцульської садиби.
Житловий комплекс у вигляді замкненого двору вже став рідкісною будівлею на Гуцульщині, хоч він був досить розповсюджений у минулому. В Криворівні є ще лише дві діючі хати-ґражди.
