У 2004 році рішенням обласної ради на базі громадського музею створено історико-краєзнавчий музей О. Довбуша в селищі Печеніжині Коломийського району.
Частину матеріалів музеєві передав дослідник опришківського руху, уродженцець селища. Печеніжина, доктор історичних наук професор Володимир Грабовецький.
Печеніжин розташований у широкій мальовничій долині на берегах річок Печеніги та Лючки, за 12 км від районного центру – міста Коломиї.
Старожили Печеніжина розповідали легенду про те, як Ярослав Мудрий, розбивши печенігів у 1036 році під Києвом, гнався за ними аж до передгір’я Карпат. І наздогнавши їх в північно-західній околиці селища. Саме тут відбувся запеклий бій – побоїще. Після цього побоїща частина печенігів полягла в бою, а частина здалася в полон на ласку князя, який поселив їх тут.
У ХVII–XVIIIст. на Прикарпатті проходив антифеодальний опришківський рух як своєрідний опір панській сваволі й захист покривджених.
Польський історик О. Яблуновський відзначав, що справжнім нещастям для польської шляхти, особливо в пограничних районах, були опришки, які часто турбували шляхту. Пани залишали свої замки, а опришки тим часом нападали на шляхетські маєтки та руйнували їх. Шляхта почала створювати загони місцевої міліції – так звані загони смоляків для боротьби з опришками і збройними нападами селян. Загони опришків формувались із селян – утікачів із гірських та підгірських сіл: Печеніжина, Рунґур, Марківки, Делятина, Микуличина, Кривотул, Дори, Зеленої та інших.
Наприкінці 30-х і в першій половині 40-х років XVIIІ ст. антифеодальну боротьбу опришків на Прикарпатті очолив Олекса Довбуш.
Про цю боротьбу і розповідають матеріали експозиції.
